Ретроспектива 90 років української анімації (Частина 2)

Це друга частина ретроспективи з нагоди 90-річчя української анімації, яка проводилася в березні 2017 року на сторінці «90 років української анімації»
частина 1, частина 3

З середини 60-х на київській студії починають дебютувати молоді режисери. Однією з перших свій фільм за казкою Алана А. Мілна зняла Алла Грачова, майстриня дитячого мультику

 

Перша серія серіалу про козаків була знята в мінімалістичному «заґребському» стилі. Готуючися до зйомок, Володимир Дахно та його знімальна група читали заборонених істориків та вивчали твори заборонених художників, таких, як Георгій Нарбут та Іван Падалка

 

В наступних серіях козаки Володимира Дахна стали виглядати більш «по-діснеївськи»

 

Свій перший самостійний фільм Євген Сивокінь зняв за оповіданням Карела Чапека

 

Перший український анімаційний довгий метр, що так і не вийшов на екрани через заборону цензури, Давид Черкаський знімав за п’єсою Маяковського

 

Стрічка Давида Черкаського «Чарівник Ох» свого часу стала справжнім проривом в жанрі фольклорної казки

 

Цю по-англійські парадоксальну казку, режисерка Алла Грачова та художник Роман Адамович вирішили виконати в стилі європейської книжкової графіки

 

Ще один серіал нашої анімації був про пригоди кумедного Парасольки. Цікаво, що ця серія була знята за мотивами «Мисливських усмішок» Остапа Вишні

 

«Людина і слово» Євгена Сивоконя є одним з найкращих фільмів нашої анімації

 

До мультику про пригоди малюка Гіпопо Володимир Гончаров вставив елементи мюзиклу

 

Другий фільм Валентини Костилєвої є одним з найкращих в нашій ляльковій анімації

 

Так само, як і в «Легенді про полум’яне серце», в цій стрічці режисерка Гурвич та художник Уманський передають експресію дії переважно нерухомими постатями персонажів

 

Кітч та пістрявість зображення в цій стрічці режисер Давид Черкаський та художник Ніколай Кошкін використовують як сатиричний засіб

 

Найсправжнісінький «андерґраундовий» серіал (дві серії в різних техніках) в 70-х зняли аніматори київської студії. Молодим Олександрові Татарському та Ігорю Ковальову, які знімали фільм на саморобному станку(!), допомагали такі відомі студійці, як Черкаський та Сивокінь

 

«Неофіційну» анімацію в Україні в 70-х робили не лише Татарський з Ковальовим. Наприклад, перший «3D» (стерео)-мультик зняли студенти харківського Політеху

 

Харківські студенти на чолі з Євгеном Мамутом та художницею Іриною Борисовою постійно експериментували. Для цього фільму вони винайшли «батик-ефект», коли фарба розпливається по шовку поки її в реальному часі знімає камера

 

В 70-х гумор характеризував українську анімацію в цілому, не лише київську, але й фільми харківських політехників

 

Першу українську комп’ютерну анімацію в тому ж харківському Політесі розробив Євген Мамут, майбутній володар «Оскара» за спецефекти для голівудських фільмів

 

Поки в Україні Євген Мамут робив першу українську комп’ютерну анімацію, в Канаді українець Нестор Буртник разом з Марцелем Вайном (на відео) винайшли технологію анімації за ключовими кадрами, за яку у 1997 році отримали «Оскара», бо вона проклала шлях до цілої сучасної комп’ютерної анімації!
Ось перші (в світі!) комп’ютерні фільми, які анімували Буртник з Вайном. (Увага! Дорослий вміст) «Metadata», «Hunger»

 

А от першим українцем, хто отримав «Оскара» як режисер анімаційного фільму, був Євген Федоренко з Канади. Ось з цим фільмом він переміг в номінації найкращої анімаційної короткометражки 1980 року.
А це ще один фільм пана Євгена «Village of Idiots»

 

Продовжуючи тему діаспори. Унікальну річ в тих самих 70-х зробив Теодор Кузьмів з Америки, який, за повідомленнями в періодиці, сам з родиною створив декілька українських графічних фільмів! На жаль, ми поки ще не маємо точної інформації щодо цього, але пошуки тривають

Дуже цікава знахідка! В одній діяспорянській газеті від 1977 року натрапив на повідомлення про перші українські анімацій…

Publié par Ivan Kapitonov sur vendredi 3 avril 2015

 

В цьому фільмі режисер Давид Черкаський не лише зумів вставити «Бітлів», а ще й використав відео справжнього моря замість намальованого (прийом, який він незабаром застосує у «Врунгелі» для економії часу)

 

«Пригоди капітана Врунгеля» режисера Давида Черкаського — один з перших українських анімаційних серіалів, в якому, на противагу «Козакам» та «Парасольці», всі серії об’єднує один сюжет

 

«Казка про чудесного лікаря» — це один з найкращих фільмів Леоніда Зарубіна, засновника жанру лялькової анімації в Україні

 

А перший український ляльковий серіал зробила режисерка Валентина Костилєва

 

В цій стрічці режисера Цезаря Оршанського застосовано цікавий прийом сполучення натурних зйомок із анімацією

 

Цікаво, що у цьому фільмі Цезаря Оршанського використана музика українця з походження Ігоря Стравінського, який свого часу написав однойменний балет з використанням волинського фольклору

 

Ще однією співпрацею Цезаря Оршанського з художником Едуардом Киричем був чудовий зразок площинної анімації за мотивами народної казки

 

Дуже актуальна філософська притча від Євгена Сивоконя

 

Незвичний підхід до роботи з фольклором у фільмі Володимира Гончарова за мотивами чумацьких пісень

 

Володимир Дахно створив не лише серіал про козаків. Ось одна з його інших робіт

 

Пригоди Керролівської Аліси надзвичайно важко перекладати, а перед командою режисера Єфрема Пружанського стояла ще складніша задача перекласти їх мовою анімації

 

Ще один фільм за Керролом зняла режисерка Єлєна Барінова, одна з перших нової хвилі режисерів на київській студії у 80-х

 

У 80-х також дебютував Олександр Вікен, режисер чи не найпопулярнішого мультику про Петрика, що зроблений в трудомісткій техніці тотальної анімації

 

У 80-х продовжує працювати і корифей нашої анімації Ірина Гурвич. В цьому фільмі вона експериментує з народним орнаментом, який тут є не лише тлом, але й активним учасником розгортання сюжету. Фільм також подає цікавий приклад сполучення фольклору з епізодом радянської пропаганди

 

Ще одна робота Ірини Гурвич за народною піснею виконана в техніці лялькової анімації, адже режисерка намагалася не обмежуватися лише мальованими фільмами

 

Фільм режисера Євгена Сивоконя зроблено в популярній у 80-х техніці тотальної анімації, що дуже добре сполучається з джазовими композиціями Вадима Храпачова

 

Ще один фільм Олександра Вікена у техніці тотальної анімації, в якій він раніше так успішно створив мультик про Петрика

 

Повнометражний фільм режисера Давида Черкаського та художника Радни Сахалтуєва за романом Стівенсона став настільки популярним, що його, навіть, продали для показу в США

 

У фільмі за повістю Миколи Гоголя режисер Михайло Титов, один з тих, хто дебютував у 80-х, думу виконує дисидент, кобзар Микола Литвин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *